— Знімай сорочку, — тихо проказав він і зрадів, що графиня беззаперечно скорилася.

Відступивши, король милувався, розглядаючи її. Вона мала широкі, добре окреслені груди, найкрасивіші округлості, які йому тільки доводилося бачити, кольору слонової кістки з великими темно-рожевими сосками. Талія в неї була тонка й висока, налиті стегна красиво округлені, ноги довгі й стрункі. Її золотаве волосся діставало до стегон. Джеймс відчував, як по тілу розливається бажання.

— Боже-світе, кузино! Яка ж ти красуня!

На його подив, вона зашарілася, і Джеймс страшенно зрадів. Отже, це правда. Вона справді не знала іншого чоловіка, крім Патрика. Вона дійсно була найдоброчесніша жінка при дворі. Він подбає про те, щоб вона одержала свою винагороду, — зробить її фрейліною своєї дружини. Вона стане справді впливовою.

Знов узявши Кат за руку, він повів її через кімнату до ліжка. Піднявши на руки, поклав у постіль. Між її ногами рожевів манливий трикутник, вищипаний, як і личить справжній леді, а над щілинкою причаїлася маленька чорна цяточка.

— Венерин знак, — пробурмотів він, торкаючись до неї. Потому нахилився й поцілував родимку.

Вона нестримно затрепетала, і Джеймс усміхнувся. Він збирався взяти її швидко, адже щойно діло буде зроблено, дурний опір графині припиниться. Ніжно, але твердо він розсунув її тремтячі стегна. Її очі розширилися, і вона захлинулася від подиву, коли він м’яко проштовхнувся в неї. Як і в більшості чоловіків родини Стюартів, у Джеймса був величезний чоловічий орган. Через раптовість його дій Кат не змогла опиратися, тож вона вирішила спокійно лежати, доки він задовольнить свою хіть.

Однак надто вже досвідчений коханець був Джеймс, щоб дозволити партнерці лишатися незворушною. Спокусливо, збудливо рухався він у ній, старанно посилюючи Катріонину пристрасть так, що майже неможливо було опиратися йому. Тільки неймовірними зусиллями Кат вдавалося спокійно лежати під ним. Обидві її руки стискалися в кулаки. Зосередившись на тому, як нігті впивалися в долоні, вона змогла настільки відвернути увагу від того, що він робив із нею, щоб не відповідати йому.

Помітивши це, король мовив:

— О ні, люба моя, — і зі сміхом підняв її руки над головою. Він тримав їх там однією своєю рукою. Тепер його чуттєвий рот торкнувся її принадних, але жорстких губ. Його наполегливий язик розсунув спершу ці губи, а потім і зуби, майстерно рухаючись усередину. Вона схлипнула й знову затремтіла. Кат була близька до того, щоб піддатися йому, адже він порушив її захист. Її прегарне тіло, звикле до постійних любощів, просто не навчене було опиратися задоволенню. Король пришвидшив свої рухи.

— Піддайся мені, кохана! — прошепотів він наполегливо.

— Нізащо, — але голос її тремтів.

— Що зроблено — те зроблено, люба моя. Скорися й дістань від мене задоволення, як я дістаю його від тебе.

Вона не відповідала йому, але Джеймс відчував, як Кат стримується, щоб не рухати стегнами. І тут він збагнув, що має зробити. Відпускаючи її руки, він сказав:

— Обійми мене, люба моя, — і заглянув у її листяно-зелені очі. Вони блищали від сліз. — Кат, якби Патрик увійшов зараз у цю кімнату й побачив, як я входжу в тебе, він не зупинився б, щоб поцікавитися, опираєшся ти мені чи насолоджуєшся мною. Не намагайся більше відбиватися від мене, люба моя. Твоє чудовне тіло жадає мене! Ніщо не може змінити того, що я вже володію тобою! Скорися!

Вона й далі нічого не казала йому, але її очі заплющились, і гарячі сльози тихо котилися по обличчю. Потім її руки стиснулися навколо нього, і її стегна вигнулися назустріч його поштовхам. Переможець Джеймс Стюарт розчинився в її неперевершеній поразці.

Після того, спираючись на лікоть, король дивився на неї зверху вниз, але Кат заплющилася, уникаючи його погляду.

— Такою я тебе завжди й уявляв, — промовив він до неї тихим голосом. — Припухлі від утоми повіки, мокрі вії, опущені на щоки, ослабле від любощів тіло, а на губах синці від моїх поцілунків. — Він нахилився й стиснув губами соски на її персах.

Очі Кат рвучко розплющилися.

— Я не прощу тобі цього, Джеймі Стюарт!

Він чарівно всміхнувся їй.

— Та годі тобі, авжеж, простиш, моя солодка, любове моя. Авжеж, простиш! — І, поклавши її на згин своєї руки, почав пестити м’які груди. Вона силкувалася випручатися.

— Будь ласка, сер! Ти вже насолодився мною, вертайся тепер до свого ліжка!

— Кат, солоденька моя. — У його голосі пролунало щире здивування. — Не могла ж ти подумати, що я хотів лише раз спробувати тебе? Ні, люба моя! У нас іще вся ніч попереду.

— О ні, Джеймі! Будь ласка, ні! — Вона почала відбиватися від нього.

Король швидко схопив її й проказав із жалем:

— Кохана моя, я сподівався, ти отямишся тепер, коли нашу першу сутичку залагоджено. Патрикові буде цілком байдужісінько, узяв я тебе один чи десять разів. Того, що я побував у тобі, буде вже досить. Я знаю, люба моя, що ти не розпусниця, але ти не можеш заперечувати, що твоє тіло відповідає моєму. Чому ж ти й далі вперто відбиваєшся від мене? Я ласкавий до тебе й знаю, що я вправний коханець. Чом же ти й далі опираєшся?

— О Джеймі, — сказала вона ніжно. — Схоже, ти й справді не розумієш. Я зроду не зналася з жодним чоловіком, окрім Патрика. Перш ніж ми побралися, я опиралася йому, але кохала його. Звичайно, моє тіло відповідає на твоє. Він навчив його відповідати. Але тепер ти прийшов і вимагаєш від мене droit du seigneur[2]. У ліжку мій розум і тіло завжди зливалися в одне ціле, бо я лягала в нього з чоловіком, якого кохала й кохаю. Але я, ваша високосте, не кохаю вас. Я просто не можу вам не опиратися.

— Тобі дуже пощастило, моя гарненька кузино, — сказав Джеймс Стюарт. — Я зроду не кохав нікого. Навіть не знаю, що це насправді означає. Ті, хто мене зростив, лише годували, одягали, виховували й навчали мене. Я не пригадую з дитинства добрих слів чи ніжності. Єдина, хто була лагідна до мене, — моя старенька нянька.

— Тоді я щиро тобі співчуваю, Джеймі, бо, тільки насправді полюбивши когось, починаєш відчувати всю глибину життя. Твоя біда в тому, що ти ніколи не мав нікого свого. Коли юна королева приїде додому, до Шотландії, вона буде лише твоєю. І коли з'являться діти… Та що казати, Джеймі! Ти незчуєшся, як у тебе буде своя власна велика родина, яку ти любитимеш і яка любитиме тебе.

— Дякую тобі, Кат. Ти даруєш мені надію. — Король усміхнувся до неї. — Твоє місце насправді при дворі, люба моя. Ти знаєш, що сказати своєму королю. Я нетерпляче сподіваюся приїзду моєї королеви, але зараз… — Він ніжно штовхнув Кат назад на подушки і, дотягнувшись до її рота, поцілував її з відточеною майстерністю. Її першим бажанням було випручуватися з його пазурів. Але раптово вона збагнула, що король має рацію. Якби Патрик з'явився зараз удома, опиралася б вона чи сама б віддалася, його реакція була б однакова. Він розлютився 6 на неї!

Її тіло вже боліло від цього опору. «Я не кохаю цього чоловіка, — подумала вона, — але більше цього не витримаю!»

Він перестав цілувати її й поглянув на Кат зверху вниз. Її очі зустрілися з його очима.

— Я ніколи не покохаю вас, Джеймі, і мені соромно за те, що ви змушуєте мене робити, але я поступаюся вам, мій сеньйоре.

— Доки не приїде королева, — швидко відповів він.

— Ваша високосте! Ви зруйнуєте мій шлюб! Ви не зможете приховувати від Патрика те, що спите зі мною.

— Зможу, якщо його тут не буде. Жоден чоловік при повному розумі не міг би скуштувати твій трунок та перебутися однією ніччю. Я відішлю Патрика в Данію з гуртом дворян, щоб супроводжувати королеву додому. Наш зв’язок буде зберігатися в таємниці від двору. Твоя репутація залишиться незаплямована. Гордість твого чоловіка не буде зачеплено.

Катріона розуміла, що має вдовольнитися цим. Вона більше не могла з ним сперечатися.

— Дякую вам, ваша високосте, — прошепотіла вона.

У відповідь король схилив голову й почав цілувати її трепетне тіло, починаючи з тонкої пульсуючої шийки. Далі він провів губами до її грудей, тугих, з гострими налитими сосками, до її округлого живота, до родимки над потаємною щілинкою. Аж раптом перевернув її і взяв так, як Патрик Леслі ніколи не брав. Вона скрикнула, шокована, і почула хрипке бурмотіння короля:

— А ось і місце, куди Ґленкірк не сунувся раніше за мене.

Його рука жорстко притискала її груди. На подив Кат, він швидко довів її до межі задоволення. Вони спокійно лежали поряд, доки їхнє дихання не заспокоїлося.

— Сподіваюся, — мовив Джеймс Стюарт, — що королева приїде не надто швидко. Моя кохана! Ти чудо! Не дивина, що Патрик за всі ці роки навіть не дивився на інших!

Її голос затремтів:

— Патрик ніколи не робив того, що ти зробив зі мною.

— Я знаю, — сказав він. — Ти була там незайманою, але тобі сподобалося, еге, Кат?

— Ні!

Він засміявся.

— Так! Сподобалося! Ґленкірк поводився з тобою ніжно, люба моя. Я навчу тебе багато чого і, крім усього іншого, того, як догодити мені. — Він устав і, наливши їм обом по келиху вина, докинув дров у вогонь. — Скоро твій Патрик має повернутися з абатства Мелроуз. За тиждень він вирушить разом з іншими зустріти мою наречену й супроводити її додому. Люба моя, не треба так сумно дивитися. У нас попереду чудовий місяць або й два.

Розділ 15

Графиня Ґленкірка тихо сиділа перед дзеркалом, доки Еллен розчісувала її густе медове волосся. На ній малося саме спіднє вбрання: біла шовкова спідниця й сорочка з глибоким вирізом. Кат Леслі була налякана й не уявляла, що їй робити. Вона знала, що Патрик у палаці, доповідає перед королем. Коли він нарешті прийде до їхніх кімнат, чи помітить, що щось змінилося? Вона молилася, щоб не помітив.